Нормативно-правова база

·        

          ПОСАДОВА ІНСТРУКЦІЯ ВИХОВАТЕЛЯ ГРУПИ ПРОДОВЖЕНОГО ДНЯ

1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція розроблена на підставі Кваліфікаційного довідника посад керівників, фахівців і службовців. Постанови Уряду Російської Федерації від 14.10.1992 № 785, наказу Міністерства освіти Російської Федерації від 31.08.1995 № 463/1263 і поширюється на всіх працівників даної категорії школи.

1.2. Вихователь групи продовженого дня школи призначається і звільняється з роботи наказом директора школи з числа осіб, які мають вищу або середню спеціальну освіту.

1.3. Вихователь навчальної групи безпосередньо підпорядковується заступнику директора з навчально-виховної роботи (початкова ланка).

1.4. Основне призначення посади полягає у заміні сімейного піклувальника, вихователя і нагляду за дітьми у період перебування їх у виховних групах школи.

1.5. Вихователь у своїй роботі керується навчальними програмами, розкладом, статутом школи, нормами і правилами охорони праці та техніки безпеки та цією Інструкцією.

2. Функції вихователя ГПД

2.1. Організовує і проводить позаурочну навчальну та виховну роботу в закріпленій групі, а також суспільно корисну і культурно-досугову роботу з дітьми групи.

3. Посадові обов'язки вихователя ГПД

3.1. Формує у вихованців моральні навички до навчання, праці, громадської власності і особистого майна, навички культурної поведінки.

3.2. Контролює виконання учнями режиму дня, організовує виконання домашніх завдань, проведення культурно-розважальних, оздоровчих та інших заходів.

3.3. Залучає учнів в художній, науково-технічна творчість, спортивні секції, клуби за інтересами.

3.4. Підтримує постійний зв'язок з батьками та викладачами, домагається єдності педагогічних вимог до учнів.

3.5. Планує виховну роботу в закріпленій групі, забезпечує виконання плану, бере участь у методичній роботі та підвищує свою кваліфікацію.

3.6. Вносить пропозиції щодо вдосконалення виховної роботи.

3.7. Здійснює естетичне виховання.

3.8. Вивчає індивідуальні здібності, інтереси і схильності учнів, їх сімейні обставини і житлово-побутових правові умови.

3.9. Координує свою роботу з роботою класного керівника.

3.10. Веде встановлену документацію по групі, являє адміністрації відомості про успішність і поведінку, готує характеристики на учнів закріпленої групи.

3.11. Приймає дітей від вчителів, батьків або осіб, які їх замінюють, за списком.

3.12. Домагається дотримання учнями Правил внутрішнього трудового розпорядку школи, дотримання етичних норм і культури поведінки, бережливого ставлення до майна школи.

3.13. Організовує і контролює харчування дітей закріпленої групи.

3.14. Веде серед вихованців пропаганду здорового способу життя, боротьбу з шкідливими звичками, контролює зовнішній вигляд учнів і дотримання ними правил особистої гігієни.

3.15. Забезпечує суворе дотримання правил охорони праці і техніки безпеки, а також протипожежних правил.

3.16. Вилучає негайно пожежонебезпечні предмети та пристрої, сигарети, цигарки, тютюн, спиртні напої, наркотичні та токсичні речовини, доводить про це до відома заступника директора з виховної роботи в письмовому вигляді.

4. Права вихователя ГПД

Вихователь має право в межах своєї компетенції:

4.1. Самостійно обирати форми, методи виховної роботи з дітьми і планувати її, виходячи з педагогічної доцільності.

4.2. Брати участь у роботі педагогічної ради школи.

4.3. Давати обов'язкові розпорядження учням групи.

4.4. У необхідних випадках викликати від імені батьків учнів школи.

5. Відповідальність

5.1. Вихователь несе дисциплінарну відповідальність за неналежне виконання або не використання без поважних причин службових обов'язків, передбачених пунктом 3 цієї Інструкції, а також за порушення Правил внутрішнього розпорядку та статуту школи.

5.2. Дисциплінарне стягнення у зазначених випадках накладається наказом директора школи після витребування пояснень у письмовій формі та з дотриманням строків, встановлених законодавством про працю. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з роботи застосовується не інакше як з урахуванням думки профспілкового органу школи.

5.3. У разі вчинення вихователем аморального проступку, несумісного з виконанням виховних функцій, трудовий договір з ним розривається наказом директора школи за пунктом 8 статті 81 Трудового кодексу РФ.

6. Взаємини. Зв'язки за посадою

Вихователь групи продовженого дня:

6.1. Працює в режимі 6-годинного дня виходячи з 30-годинного робочого тижня встановленої навантаження за розкладом, затвердженим директором школи.

6.2. Самостійно планує свою роботу на кожний навчальний рік і кожну чверть.

6.3. Подає заступнику директора письмовий звіт про виконану роботу.

6.4. Отримує від директора школи інформацію нормативно - правового і організаційно-методичного характеру, знайомиться під розписку з відповідними документами.

6.5. Інформує адміністрацію про виниклі труднощі, проблеми.

6.6. Передає директору інформацію, отриману на нарадах і семінарах, безпосередньо після її отримання.

Постанова КМУ № 1121 від 05.10.09 року

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

№ 1121 від 5 жовтня 2009 року

Про затвердження Положення про групу
продовженого дня загальноосвітнього
навчального закладу

Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, що додається.

Прем'єр-міністр України       Ю. ТИМОШЕНКО

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 5 жовтня 2009 р. № 1121

ПОЛОЖЕННЯ
про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу

1. Це Положення встановлює порядок утворення, комплектування та організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу незалежно від типу і форми власності (далі - група продовженого дня).

2. Під час організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітній навчальний заклад керується Конституцією і законами України, статутом загальноосвітнього навчального закладу, наказами МОН та цим Положенням.

3. Група продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу державної та комунальної форми власності функціонує за рахунок коштів відповідних бюджетів, а приватної форми власності - за рахунок коштів засновника (власника) та інших джерел, не заборонених законодавством.

4. Під час організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня загальноосвітній навчальний заклад державної та комунальної форми власності може надавати платні освітні послуги на договірній основі згідно з переліком платних послуг, які можуть надаватися державними навчальними закладами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 р. № 38 (Офіційний вісник України, 1997 р., число 4, с. 30).

5. Основними завданнями групи продовженого дня є:

• організація самостійної роботи учнів із закріплення та поглиблення знань, умінь та навичок, набутих на уроках;
• створення сприятливих умов для формування учнівського колективу та надання кваліфікованої допомоги учням у підготовці до уроків і виконанні домашніх завдань;
• організація індивідуальної, групової та колективної роботи учнів;
• організація дозвілля учнів;
• формування в учнів ціннісних орієнтацій;
• здійснення заходів, спрямованих на збереження та зміцнення здоров'я учнів, на їх психічний та фізичний розвиток, набуття навичок здорового способу життя;
• виховання позитивного ставлення до суспільно-корисної праці;
• надання допомоги батькам або особам, які їх замінюють, у вихованні учнів.

6. Учасниками навчально-виховного процесу групи продовженого дня є керівник загальноосвітнього навчального закладу, учні, вихователь та інші педагогічні працівники, батьки або особи, які їх замінюють, психолог, бібліотекар, медичний працівник закладу, а також вчителі, керівники гуртків, спеціалісти позашкільних установ і організацій, які мають педагогічну освіту.

Права і обов'язки учасників навчально-виховного процесу групи продовженого дня визначаються Законами України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", статутом загальноосвітнього навчального закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку, наказами МОН та цим Положенням.

7. Рішення про утворення групи продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу державної та комунальної форми власності приймає його керівник за погодженням з місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування, а приватної форми власності - за погодженням із засновником (власником).

8. Група продовженого дня утворюється за наявності:

• необхідної навчально-матеріальної бази;
• умов для організації денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу;
• умов для організації харчування відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу.

9. Наповнюваність групи продовженого дня здійснюється згідно з наказами МОН.

10. Рішення про зменшення чисельності учнів групи продовженого дня приймає керівник загальноосвітнього навчального закладу за погодженням з місцевим органом виконавчої влади та органом місцевого самоврядування.

11.Відносини між загальноосвітнім навчальним закладом і батьками або особами, які їх замінюють, з питань організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня регулюються цим Положенням.

12. Зарахування учнів до групи продовженого дня та їх відрахування здійснюються згідно з наказом керівника загальноосвітнього навчального закладу на підставі відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють.

Заяви про зарахування учнів до групи продовженого дня приймаються на початку кожного навчального року, як правило, до 5 вересня.

13. Група продовженого дня може комплектуватися з учнів одного класу, кількох класів (зокрема, перших або других, або третіх), кількох різних класів, але не більш як чотирьох вікових груп.

Режим роботи групи продовженого дня розробляється відповідно до Державних санітарних правил і норм улаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу, ухвалюється педагогічною радою і затверджується керівником загальноосвітнього навчального закладу.

14. Режим роботи групи продовженого дня повинен передбачати:

1) організацію:

• прогулянки тривалістю не менш як одна година 30 хвилин (для учнів перших - четвертих класів);
• харчування тривалістю не менш як 30 хвилин;
• суспільно-корисної праці;
• денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, тривалістю не менш як одна година 30 хвилин;

2) виконання домашніх завдань для учнів другого класу тривалістю 45 хвилин, третього класу - одна година 10 хвилин, четвертого класу - одна година 30 хвилин, п'ятого - шостого класів - дві години 30 хвилин, для учнів сьомого класу - три години;

3) проведення:

• спортивно-оздоровчих занять для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин, другого - четвертого класів - 40 хвилин, для учнів п'ятого - сьомого класів - 45 хвилин;
• занять у гуртках, секціях, екскурсій.

15. Тривалість перебування учнів у групі продовженого дня становить шість годин на день, а за наявності відповідної заяви батьків або осіб, які їх замінюють, може зменшуватися.

16. Для організації денного відпочинку (сну) в групі продовженого дня, сформованої з учнів першого класу, адміністрація загальноосвітнього навчального закладу облаштовує відповідне приміщення з додержанням вимог законодавства щодо охорони праці, правил протипожежної безпеки, санітарно-гігієнічних та державних будівельних правил та норм.

17. Відповідальність за збереження навчального обладнання покладається на вихователя та інших педагогічних працівників групи продовженого дня.

18. План роботи вихователя групи продовженого дня погоджується із заступником керівника загальноосвітнього навчального закладу і затверджується керівником такого закладу.

19. Планування навчально-виховного процесу групи продовженого дня, подання статистичних звітів здійснюються відповідно до наказів МОН.

20. Оплата праці вихователя та інших педагогічних працівників групи продовженого дня проводиться відповідно до законодавства.

21. Для організації навчально-виховного процесу групи продовженого дня на належному рівні керівник загальноосвітнього навчального закладу:

• створює умови для охорони життя і здоров'я учнів, організації їх харчування і відпочинку;
• несе відповідальність та здійснює контроль за харчуванням учнів групи продовженого дня, додержанням санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, медичним обслуговуванням, організацією навчально-виховного процесу групи продовженого дня;
• затверджує режим роботи групи продовженого дня, план роботи вихователя, графік харчування учнів.

22. Норми та порядок організації харчування учнів групи продовженого дня встановлюються відповідно до норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. № 1591 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 47, ст. 3107), та наказів МОН.

23. Медичне обслуговування учнів групи продовженого дня здійснюється медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу та закладу охорони здоров'я в установленому порядку.

24. Контроль за охороною здоров'я учнів групи продовженого дня здійснюють органи охорони здоров'я.

Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи

Міністерство освіти і науки України (МОН)

Лист № 1/9-468 від 29.12.2001

Документ по состоянию на июнь 2008

Про обсяг домашніх завдань
               МіНіСТЕРСТВО ОСВіТИ і НАУКИ УКРАЇНИ
                             Л И С Т

 N 1/9-468 від 29.12.2001
                                      Міністерству освіти
                                      Автономної Республіки Крим,
                                      управлінням освіти і науки
                                      обласних, Київської та
                                      Севастопольської міських
                                      державних адміністрацій,
                                      обласним інститутам
                                      післядипломної педагогічної
                                      освіти

         Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів
                         початкової школи

     Відповідно до Закону "Про загальну середню освіту" ( 651-14 )
з 1 вересня 2001 року розпочався перехід на новий зміст, структуру
та єдиний 4-річний термін навчання учнів початкової школи.
     Головним завданням      початкової       ланки       сучасної
загальноосвітньої  школи є забезпечення умов для інтелектуального,
соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного
учня,  що  реалізуються через оновлення змісту навчальних програм,
методики проведення уроку,  форм  організації  навчально-виховного
процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.
     Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і
розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння
нового матеріалу;  формування в дітей уміння самостійно працювати;
розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.
     Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних
вимог до їх організації:
     - розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;
     - врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів,
їх  пізнавальних  можливостей,   специфіки   кожного   навчального
предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;
     - формування  загальнонавчальних  умінь  і  навичок   (уміння
правильно  розподіляти час,  встановлювати послідовність виконання
завдань,  виділяти головне,  використовувати  попередньо  вивчений
матеріал, застосовувати наявні знання тощо).
     Домашні завдання   (самопідготовка)   вдома   та   в    групі
продовженого   дня  слід  виконувати  в  умовах,  що  відповідають
гігієнічним і педагогічним вимогам.
     Раціональна організація  самопідготовки  (виконання  домашніх
завдань)  сприятиме  збереженню  здоров'я  учнів,  високого  рівня
функціонального стану їх організму протягом дня.
     Особливої уваги вчителів і вихователів при виконанні домашніх
завдань  в  умовах роботи групи продовженого дня потребують діти з
ослабленим здоров'ям  та  такі,  які  внаслідок  індивідуальних  і
типологічних  особливостей  нервової  системи не можуть виконувати
одночасно завдання з іншими учнями.  Таким дітям не рекомендується
регламентувати  час на виконання певних видів робіт,  для них слід
практикувати додатковий відпочинок.
     При визначені  форм,  характеру,  змісту,   обсягу   домашніх
завдань,  методів  їх  організації необхідно враховувати специфіку
навчального предмета,  пізнавальні можливості  учнів,  їх  вольові
якості та уподобання тощо.
     У початкових класах можливі як усні,  так і письмові  домашні
завдання;  індивідуальні,  що  заохочують,  стимулюють  школяра до
навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси
дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову,
аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного,
конструктивно-варіативного та творчого характеру.
     Домашні завдання  можна  диференціювати  в   залежності   від
підготовки   учнів,  їх  індивідуальних  особливостей  сприйняття,
пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт
та  їх  характер.  Доцільно  надавати  право  учням вибирати серед
різних  запропонованих  варіантів   (рівнів)   завдання   як   для
індивідуального  виконання,  так і для роботи в парах чи невеликих
групах.
     При визначенні   обсягів   домашніх   завдань   необхідним  є
врахування темпу і ритму роботи учнів,  навантаження їх навчальною
роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров'я.
     У 1-ому класі домашні завдання не задаються.
     У 2 - 4 класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт
орієнтовно повинен становити 1/4 обсягу,  виконаного на  уроці,  і
бути  таким,  щоб  витрати  часу на їх виконання не перевищували у
2-му      класі  -  45 хв.,     у  3(2)   класі - 1 години 10 хв.,
у 4(3) класі - 1 год. 30 хв.
     Домашні завдання не рекомендується задавати на  канікули,  на
вихідні  та  святкові  дні.
     Добір завдань  для  домашньої  роботи,  інструктаж  щодо   їх
виконання  (повний,  стислий,  конкретний  тощо)  учитель продумує
завчасно і фіксує в поурочному плані - конспекті уроку.
     Домашнє завдання  може  бути  задано з предметів інваріантної
частини навчального плану,  з  будь-якого  розділу  програми,  але
тоді,  коли  його  доцільність  вмотивована.
     З основ  здоров'я  та  фізичної   культури,   основ   безпеки
життєдіяльності,  трудового навчання,  художньої праці,  мистецтва
(музики,  образотворчого мистецтва) домашні завдання,  як правило,
не задаються.
     Успішне виконання  учнями  домашніх  завдань  в  значній мірі
залежить від співпраці учителя (вихователя групи продовженого дня)
з   їхніми   батьками.  Важливо  переконати  батьків  у  тому,  що
дотримання оптимального  режиму  виконання  домашніх  завдань,  їх
посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв'язанню
основної  мети  навчальної  домашньої  роботи.   Вчитель   повинен
знайомити  батьків з основними програмовими вимогами до навчальних
предметів,  усного та писемного мовлення молодших  школярів  тощо,
повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.
     Місце подачі домашнього  завдання  може  бути  на  будь-якому
етапі уроку.
     Не допускається подача домашнього завдання під час  чи  після
дзвінка на перерву,  після уроків,  оскільки воно в повній мірі не
фіксується дітьми;  учні позбавлені можливості ставити  запитання;
учитель не встигає пояснити суть завдання.
     Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:
     фронтальна, індивідуальна,         колективна,         само-,
взаємоперевірка,  творча тощо.  Вибір форми контролю залежить  від
змісту, виду і мети домашнього завдання.
     Домашні завдання повинні перевірятися  вчителем  систематично
(див.  "Система  контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів
початкової школи", 2001 р.).
     Контроль та    відповідальність   за   перевантаження   учнів
домашніми  завданнями  покладається  на  заступника  директора   з
навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

 Заступник Державного секретаря                  Г.Г. Науменко

 "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України",
 N 5-6, березнь, 2002 р.

нормативно-правова базаНормативно-правова база      ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ОЦІНЮВАННЯ

ОРІЄНТОВНІ ВИМОГИ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ ІЗ БАЗОВИХ ДИСЦИПЛІН У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАКАЗ
м. Київ
21.08. 2013 № 1222

Про затвердження орієнтовних
вимог оцінювання навчальних
досягнень учнів із базових дисциплін
у системі загальної середньої освіти

З метою організованого переходу на нові Державні стандарти та з метою додержання державних вимог до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

НАКАЗУЮ:
1. Затвердити орієнтовні вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів у системі загальної середньої освіти з предметів інваріантної складової навчального плану, що додаються.
2. Міністерству освіти і науки, молоді та спорту Автономної Республіки Крим, управлінням (департаментам) освіти і науки обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій довести цей наказ до відома керівників загальноосвітніх навчальних закладів
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.


Заступник міністра Б.М. Жебровський




Додаток 1
до наказу МОН України
від 21.08.2013 №1222
Вступ
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів розроблені відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2011 р. № 426 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти» і набувають чинності поетапно:
у 1 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2012/13 навчального року;
у 2 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2013/14 навчального року;
у 3 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2014/15 навчального року;
у 4 класах загальноосвітніх навчальних закладів – з 2015/16 навчального року.
Змістом вимог до оцінювання є виявлення, вимірювання та оцінювання навчальних досягнень учнів, які структуровані у навчальних програмах, за предметами.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально:
у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової;
При оцінюванні знань, вмінь, навичок і ставлень учнів 2 класу за рішенням педагогічної ради замість балів використовуються усні та письмові словесні (вербальні) оцінки.
у 2­4 класах з предметів інваріантної складової: «Сходинки до інформатики», «Музичне мистецтво», «Образотворче мистецтво», інтегрованого курсу «Мистецтво», «Основи здоров’я», «Фізична культура»;
у 1­4 класах з усіх предметів варіативної складової.
Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12­бальною шкалою:
у ІІ семестрі 2 класу та в 3­4 класах з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)», «Математика», «Природознавство», «Суспільствознавство» та предмета «Трудове навчання».

Українська мова і мови національних меншин (мови навчання)
Вимоги до оцінювання досвіду мовленнєвої діяльності
Уміння вести діалог оцінюється за такими вимогами:
Рівень навч. дос. учня Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
1 Учень (учениця) підтримує діалог, відповідаючи на запитання співрозмовника лише «так» чи «ні»
І рівень – початковий 2 Учень (учениця) відповідає на елементарні запитання короткими репліками, однак не ініціює розмови
3 Учень (учениця) вступає в діалог з найпростішої за змістом теми, відповідає лише на окремі репліки співрозмовника, робить спроби формулювати запитання
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) бере участь в діалозі з нескладної за змістом теми, але робить довгі паузи, добираючи потрібні слова, окремі репліки співрозмовника залишає без відповіді
5 Учень (учениця) підтримує діалог за нескладною за змістом мовленнєвою ситуацією, але іноді відхиляється від теми, не завжди вживає слова ввічливості, припускається мовних помилок. Обсяг діалогу наближається до норм
6 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог, будує в основному змістовні репліки, однак не завжди дотримується правил мовленнєвого етикету, припускається окремих мовних помилок. Обсяг діалогу близький до норм
ІІІ рівень – достатній 7 Учень (учениця) будує діалог, що відповідає нормам, в міру швидко добирає потрібні слова, вживає формули мовленнєвого етикету, толерантний зі співрозмовником, але не висловлює власної думки, свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок
8 Учень (учениця) складає діалог за ситуацією, що містить певну проблему, швидко добирає і правильно використовує потрібні слова, будує змістовні, невимушені репліки, дотримується правил культури спілкування, однак не висловлює свого ставлення до предмета обговорення, припускається незначних мовних помилок. Обсяг діалогу відповідає нормам
9 Учень (учениця) самостійно складає діалог з проблемної теми, чітко формулює запитання, дає влучні відповіді, демонструє належну культуру спілкування, не припускається мовних помилок, робить спроби висловити власну думку з приводу предмета обговорення. Обсяг діалогу відповідає нормам
ІV рівень – високий 10 Учень (учениця) складає діалог за проблемною ситуацією, чітко формулює думки, демонструє високу культуру спілкування, висловлює власну позицію, але невпевнено. Обсяг і мовне оформлення діалогу відповідає нормам
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) ініціює і підтримує діалог з певної проблеми, впевнено висловлює й аргументує свою позицію, виявляючи повагу до думки співрозмовника, демонструє високу культуру спілкування. Структура діалогу і мовне оформлення реплік відповідає нормам
12 Учень (учениця) складає змістовний і досконалий за формою діалог, демонструє вміння уважно вислухати співрозмовника, виявляє стриманість і коректність у разі незгоди з думкою співрозмовника, доводить свої думки, висловлюючи переконливі аргументи, в тому числі й із власного життєвого досвіду, відстоює власну позицію.

Оцінювання змісту монологічного зв’язного висловлювання здійснюється
за такими вимогами:
Рівень навч. дос. учня (учениці) Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) будує окремі, не пов’язані між собою речення, демонструючи обмежений лексичний запас і припускаючись мовних (лексичних, граматичних) помилок
2 Учень (учениця) будує або переказує окремі фрагменти висловлювання, при цьому його (її) лексичний запас обмежений, наявні мовні помилки
3 Учень (учениця) будує висловлювання, що не становить завершеного тексту. Послідовність викладу потребує вдосконалення, а лексика – збагачення; трапляються мовні помилки
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але збіднений змістом; наявні відхилення від авторського тексту (переказ) або від теми (твір); порушена послідовність викладу, відсутні зачин або кінцівка, збіднена лексика, є мовні помилки
5 Учень (учениця) створює текст, який певною мірою розкриває тему, однак удосконалення потребує послідовність викладу, зачин чи кінцівка, добір слів, мовне оформлення тексту
6 Учень (учениця) будує досить послідовний текст, розкриває тему, хоч іноді порушує співвідношення основної і другорядної інформації; добір слів потребує вдосконалення; трапляються мовні помилки
ІІІ рівень – достатній 7 Учень (учениця) правильно будує (переказує) текст, розкриває його загальний зміст і головну думку; у тексті наявні зачин, основна частина і кінцівка; проте школяр не висловлює своєї думки з приводу сказаного; текст бідний на виражальні засоби мови; трапляються невиправдані повтори тих самих слів; мають місце мовні помилки
8 Учень (учениця) самостійно будує достатньо повне зв’язне висловлювання, в цілому ґрунтовно висвітлює тему і головну думку; проте не висловлює свого ставлення до того, про що говорить; припускається окремих мовленнєвих і мовних помилок
9 Учень (учениця) самостійно створює послідовний, логічно завершений текст; вдало добирає (у переказі використовує авторські) виражальні засоби мови; робить спроби висловити свою думку з приводу сказаного, але не дуже вдало; припускається поодиноких лексичних неточностей, мовних помилок
ІV рівень – високий 10 Учень (учениця) вправно будує текст чи переказ тексту, що характеризується логічною завершеністю, відповідністю темі і меті, багатством лексичних засобів; у тексті висловлена думка про предмет розмови, але допущено 1­2 мовні чи мовленнєві помилки
11 Учень (учениця) вправно будує послідовний, повний текст чи переказ тексту, враховуючи комунікативне завдання; чітко висловлює власну думку, аргументує її; робота відзначається багатством словника, точністю слововживання, граматичною і стилістичною грамотністю
12 Учень (учениця) створює повноцінне, яскраве, оригінальне за думкою зв’язне висловлювання (твір чи переказ тексту) з певною комунікативною метою; повно і вичерпно висвітлює тему; впевнено висловлює й аргументує своє ставлення до того, про що пише; вдало пов’язує предмет розмови з власним життєвим досвідом; робота відзначається багатством лексики, граматичною правильністю, стилістичною довершеністю

Літературне читання українська, інша мова навчання
Читання вголос
Вимоги до оцінювання сформованості техніки читання вголос (правильність, спосіб, темп) 2­4 класи
Рівень навч. досягнень Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) читає відривними складами, припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру. Темп читання суттєво нижчий від нормативного (на 10 і більше слів від меншого нормативного числа)
2 Учень (учениця) читає переважно складами, з тривалими паузами у темпі, значно нижчому від нормативного (на 8 і більше слів від меншого нормативного числа), припускаючись численних помилок у закінченнях, наголошуванні слів, на пропуск, перестановку літер і складів, помилок мовного характеру
3 Учень (учениця) значну кількість слів читає складами, не дотримуючись пауз між реченнями і смисловими групами слів. Темп читання нижчий від нормативного (на 7 і більше слів від меншого нормативного числа). Припускається багатьох помилок на перестановку, заміну складів, звуків, слів, у наголошуванні слів
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) читає словами і складами. Читання монотонне у темпі, нижчому від нормативного (на 5­6 слів від меншого нормативного числа). Часто припускається помилок у вимові, наголошуванні слів
5 Учень (учениця) читає переважно словами. Припускається помилок на заміну, перестановку складів, у наголошуванні слів, порушує правила вимови. Темп читання дещо нижчий від нормативного (на 3­4 слова від меншого нормативного числа)
6 Учень (учениця) читає переважно плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному, припускаючись мовленнєвих помилок, а також у наголошуванні слів
ІІІ рівень – достатній 7 Учень (учениця) читає плавно, цілими словами у темпі, що відповідає нормативному. Припускається кількох орфоепічних, мовленнєвих помилок
8 Учень (учениця) читає плавно словами, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих помилок у наголошуванні слів
9 Учень (учениця) читає плавно словами і групами слів, правильно, у відповідному темпі. Припускається окремих орфоепічних помилок
ІV рівень – високий 10 Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі. Мають місце поодинокі орфоепічні помилки
11 Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови
12 Учень (учениця) читає правильно, плавно словами і групами слів, у відповідному темпі з дотриманням норм літературної вимови

Читання мовчки
Показники темпу читання мовчки
Клас І семестр ІІ семестр
3 85­100 сл/хв 95­110 сл/хв
4 110­130 сл/хв 130­150 сл/хв і більше

Читання мовчки у 3­4 класах оцінюється за такими вимогами:
Рівень навч. досягнень Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) розуміє зміст окремих речень у тексті. Читає напівголосно у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (10 і більше слів)
2 Учень (учениця) розуміє окремі події у змісті твору. Читає пошепки, у темпі, суттєво нижчому від меншого нормативного показника (8 і більше слів)
3 Учень (учениця) спроможний(­на) відповісти лише на запитання, що стосуються окремих фрагментів змісту твору. Утруднюється пояснити, як пов'язані між собою події у тексті. Читає з вираженими ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (7 і більше слів)
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) правильно відповідає на окремі запитання, пов'язані з розумінням фактичного змісту твору. Читає з ознаками беззвучної артикуляції у темпі, нижчому від меншого нормативного показника (на 5­6 слів)
ІІ рівень – середній 5 Характер відповідей учня (учениці) на запитання свідчать про неповне розуміння фактичного змісту твору. Під час читання часто виникають зовнішні мовленнєві рухи. Темп читання є дещо нижчим від меншого нормативного показника (3­4 слова)
6 Рівень усвідомлення фактичного змісту нескладного тексту є загалом досягнутим. Учень (учениця) читає у темпі наближеному до нормативного. Періодично виникають зовнішні мовленнєві рухи під час читання багатоскладових та важких для розуміння слів
ІІІ рівень – достатній 7 Учень (учениця) виявляє достатнє розуміння фактичного змісту тексту. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов'язаних з розумінням основної думки твору, розумінням значення окремих слів, висловів, у т. ч. вжитих у переносному значенні. Спосіб і темп читання відповідають нормативним показникам
8 Учень (учениця) усвідомлює фактичний зміст тексту, але неповно розуміє його основний смисл. Виконуючи завдання, припускається помилок, пов’язаних з розумінням основної думки твору, встановленням причинно­наслідкових зв’язків. Спосіб і темп читання свідчать про належний рівень сформованості цього виду читання
9 Учень (учениця) виявляє здатність самостійно усвідомлювати фактичний зміст твору, основний смисл – з незначною допомогою вчителя. Припускається окремих неточностей у відповідях на запитання щодо розуміння висловів, ужитих у переносному значенні. Спосіб читання учнів є достатньо сформованим, темп читання дещо перевищує нормативні показники
ІV рівень – високий 10 Учень (учениця) у повному обсязі усвідомлює фактичний зміст, основний смисл твору. Мають місце поодинокі випадки неточного розуміння підтексту. Темп читання суттєво перевищує нормативні показники читання вголос
11 Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено, усвідомлює фактичний зміст та основний смисл різних за ступенем складності творів. Іноді припускається неточностей щодо розуміння підтексту. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання, а темп значно перевищує нормативні показники
12 Учень (учениця) у повному обсязі поглиблено розуміє зміст та основний смисл різних за складністю окреслених навчальною програмою текстів; правильно відповідає на всі запитання за змістом прочитаного. Темп читання зазвичай у 1,5­2 рази перевищує нормативні показники читання вголос. Спосіб читання відповідає критеріям цього виду читання

Оцінювання читання напам’ять здійснюється за такими вимогами:
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
Правильність, повнота відтворення фактичного змісту твору Виразність читання Дотримання учнями орфоепічних норм
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) відтворює лише окремі фрагменти змісту твору; припускається значної кількості помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка Припускається численних помилок у вимові та наголошуванні слів
2 Учень (учениця) відтворює незначну частину твору; порушує послідовність змісту, припускається низки помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру Учень (учениця) читає монотонно, уповільнено; робить невиправдані тривалі паузи; інтонація кінця речення не відповідає типу речення; дикція нечітка Припускається 6 і більше помилок у вимові та наголошуванні слів
3 Учень (учениця) відтворює менше половини твору; в окремих випадках порушує послідовність змісту, припускається 4 і більше помилок на заміну, перестановку, пропуск слів, помилок мовного характеру Учень (учениця) читає монотонно; робить невиправдані паузи, помилки в інтонуванні кінця речення; дикція нечітка Припускається дещо меншої кількості помилок у вимові та наголошуванні слів (до 6)
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) відтворює половину твору, однак робить тривалі паузи, може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 3) на заміну перестановку, пропуск слів і виправляє їх з допомогою вчителя Учень (учениця) читає монотонно; робить паузи між реченнями і частинами тексту, помилки в інтонуванні кінця речення; темп читання нерівномірний; дикція недостатньо чітка Припускається помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків (до 5)
5 Учень (учениця) відтворює більшу половину твору в основному правильно, однак робить тривалі паузи і може продовжити читання після підказки; припускається окремих помилок (до 2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх незначною допомогою вчителя Учень (учениця) читає текст загалом виразно, однак утруднюється самостійно визначити потрібний тон, темп читання; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; порушує правила вимови; робить помилки в інтонуванні речень; у виборі інтонаційних засобів виразності потребує значної допомоги вчителя Припускається до 4 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків
ІІ рівень – середній 6 Учень (учениця) відтворює весь твір загалом правильно, однак робить тривалі паузи, самостійно пригадуючи наступну частину тексту; припускається окремих помилок (1­2) на заміну, перестановку, пропуск слів і виправляє їх самостійно Учень (учениця) читає текст загалом виразно, але темп читання здебільшого зависокий; є деякі недоліки в дикції, окремі помилки в інтонуванні кінця речення; у виборі інтонаційних засобів виразності користується допомогою вчителя Припускається до 3 помилок у вимові й наголошуванні окремих слів, звуків
ІІІ рівень – достатній 7 Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках припускається перестановки чи заміни слів і виправляє їх самостійно Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з досить чіткою дикцією; інтонування речень в цілому правильне; дотримується пауз, зумовлених розділовими знаками у тексті, однак емоцій не забарвлення відтворюваного тексту недостатньо виразне; потребує незначної допомоги у виборі темпу читання, сили голосу, тону Припускається 2­3 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків
8 Учень (учениця) відтворює твір правильно, але в окремих випадках допускає паузи, перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно Учень (учениця) читає текст загалом виразно, плавно, з гарною дикцією; правильно інтонує кінець речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; переважно самостійно правильно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно інтонує у тексті слова, які відображують емоційний стан героя, стан природи і т. ін. Припускається 1­2 помилок у вимові чи наголошуванні окремих слів, звуків
9 Учень (учениця) правильно відтворює твір, припускається 1­2 помилок на перестановку чи заміну слів, які виправляє самостійно Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильно інтонує речення; припускається неточностей щодо регулювання темпу читання і сили голосу; самостійно добирає інтонаційні засоби виразності, але не завжди точно голосом передає своє й авторське ставлення до героїв чи подій Може допустити 1­2 орфоепічні помилки
ІV рівень – високий 10 Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору. Допускає 1 помилку у відтворенні змісту твору, яку виправляє самостійно Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією; інтонаційно виділяє найбільш вагомі за змістом слова; дотримується логічних пауз; правильно інтонує кінець речення; уміє самостійно добирати інтонаційні, мовленнєві та позамовні засоби (4 клас) виразності відповідно до змісту твору; мають місце окремі випадки неточного застосування логічних наголосів, ритмічних пауз Може допустити 1­2 орфоепічні помилки
11 Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору Учень (учениця) читає текст виразно, плавно, з гарною дикцією, правильним темпом і силою голосу; інтонація (логічний наголос, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; самостійно добирає і користується мовленнєвими та поза мовними (4 клас) засобами виразності, передаючи своє й авторське ставлення до змісту твору Є поодинокі вимовні помилки, які учень самостійно виправляє
12 Учень (учениця) повно і правильно відтворює зміст твору Учень (учениця) читає текст виразно; має гарну дикцію; правильно користується під час читання інтонаційними (правильно робить паузи, регулює силу голосу і тон залежно від розділових знаків і змісту, інтонує кінець речення), мовленнєвими та позамовними (4 клас) засобами художньої виразності відповідно до жанрової специфіки твору; пере­ дає не лише авторське, а й власне ставлення до того, що читається Дотримується норм літературної вимови

Перевірка й оцінювання досвіду читацької діяльності учнів
Вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності учнів 2 клас
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя; переказуючи твір, складає лише 1­2 речення. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок
2 Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу на окремих епізодах, зазвичай емоційно забарвлених; частково розуміє значення окремих слів, словосполучень, речень у тексті; виконує окремі завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
3 Учень (учениця) під час читання (слухання) здатний(а) зосереджувати свою увагу лише на подіях; не завжди розуміє, як вони пов’язані між собою; виконує завдання за змістом твору лише зі значною допомогою вчителя. Мовлення характеризується наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з допомогою вчителя. Називає окремих персонажів твору; спроможний(а) дати відповідь на запитання за змістом твору. Припускається мовних і мовленнєвих помилок
5 Учень (учениця) виконує завдання за змістом твору з незначною допомогою вчителя; може точно, як у тексті, назвати окремих персонажів; усвідомлює фактичний зміст твору. У розрізненні основних жанрів вивчених творів потребує значної допомоги вчителя. Утруднюється правильно назвати призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Припускається мовних і мовленнєвих помилок
6 Учень (учениця) утруднюється самостійно виконати завдання за змістом твору. Висловлює (без аргументації) власне ставлення до подій, вчинків персонажів. Усвідомлює фактичний зміст твору лише з допомогою вчителя. З допомогою вчителя розрізняє основні жанри вивчених творів, правильно називає та усвідомлює призначення окремих структурних елементів дитячої книжки. Мовлення невиразне. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок
ІІІ рівень – достатній 7 Учень (учениця) загалом самостійно виконує завдання за текстом: називає фактичні події, визначає і називає персонажів твору; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему, складає план твору з допомогою вчителя. Розрізняє твори за жанровими ознаками з допомогою вчителя. Правильно наводить 3 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок
ІІІ рівень – достатній 8 Учень (учениця) загалом самостійно виконуючи завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору з незначною допомогою вчителя; в цілому самостійно складає план твору. З незначною допомогою вчителя практично розрізняє твори за жанровими ознаками; правильно наводить 4 приклади вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів; виявляє уміння орієнтуватися у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення. Є поодинокі мовленнєві помилки
9 Учень (учениця) самостійно виконує завдання за текстом: висловлює власне ставлення до подій, вчинків персонажів, припускаючись неточності у формулюванні найпростіших оцінних суджень; знаходить у тексті відповіді на запитання щодо відтворення фактичного змісту твору; визначає тему твору. Практично розрізняє твори за жанровими ознаками (з незначною допомогою вчителя). Правильно наводить 5 прикладів вивчених програмових творів, в окремих випадках неправильно називає їх авторів. З незначною допомогою вчителя орієнтується у дитячій книжці з опорою на її структурні елементи, іноді припускається неточностей під час пояснення їх призначення
10 Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом: Висловлює оцінні судження щодо поведінки, вчинків героїв; формулює запитання до окремих абзаців і до тексту; самостійно визначає тему твору; пояснює зв’язок заголовка із змістом твору; визначає у тексті структурні елементи (зачин, основну частину, кінцівку); складає план твору. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2­3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) правильно виконує завдання за текстом; висловлює оцінні судження щодо поведінки і вчинків героїв з використанням відповідної оцінної лексики, аргументує свої відповіді з посиланням на текст. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання та правильно наводить 2­3 приклади кожного жанру. Правильно називає 6­7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)
ІV рівень – високий 12 Учень (учениця) швидко і правильно виконує завдання за текстом, висловлює й аргументує оцінні судження з посиланням на текст. Практично розрізняє казку, вірш, оповідання, правильно наводить 2­3 приклади, визначає найпростіші їх жанрові ознаки. Правильно називає 6­7 вивчених програмових творів та їх авторів. Свідомо користується структурними елементами дитячої книжки у навчальній діяльності (правильно визначає орієнтовний зміст книжки з опорою на заголовок та ілюстрації; знаходить необхідний твір у змісті та визначає сторінку, на якій він знаходиться)
Вимоги до оцінювання досвіду читацької діяльності учнів (3­4 класи)
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) переказує фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану окремими, не пов’язаними між собою реченнями. Припускається численних мовних, мовленнєвих, орфоепічних помилок. Частково розуміє значення більшості слів, словосполучень у тексті
2 Учень (учениця) відтворює на основі поданого зразка плану окремі, не пов’язані між собою фрагменти змісту твору. Припускається численних мовних і мовленнєвих помилок
3 Учень (учениця) переказує на основі поданого зразка плану менше половини змісту тексту. Його переказ характеризується непослідовністю, пропуском фрагментів, важливих для цілісного розуміння змісту, наявністю багатьох орфоепічних і мовленнєвих помилок
4 Учень (учениця) недостатньо зв’язно відтворює з опорою на поданий зразок плану більшу частину фактичного змісту тексту. Порушує послідовність викладу, припускаючись мовних і мовленнєвих помилок. З допомогою вчителя може назвати 1­2 твори, що вивчались не вказуючи їх авторської приналежності
ІІ рівень – середній 5 Учень (учениця) зв'язно, але недостатньо повно, відтворює фактичний зміст твору з опорою на поданий зразок плану. Почасти порушує послідовність викладу. Припускається мовних і мовленнєвих помилок.
З допомогою вчителя розрізняє окремі літературні жанри (казка, вірш), окремі структурні елементи дитячої книжки; наводить приклади 2­3 вивчених творів, утруднюючись у визначенні їх авторської приналежності; висловлює (без аргументації) найпростіші оцінні судження щодо поведінки, вчинків персонажів («хороший», «поганий»)
ІІ рівень – середній 6 Учень (учениця) переказує зміст твору зв’язно, загалом повно, послідовно, хоч не завжди розрізняє основну й другорядну інформацію. Виявляє нестійкі уміння виділяти смислові частини тексту, складати план твору, визначати його тему. Почасти припускається мовних і мовленнєвих помилок. 3 частковою допомогою вчителя висловлює (без аргументації) своє ставлення до подій, вчинків персонажів, користуючись елементарною оцінною лексикою; практично розрізняє казку, вірш, оповідання; наводить кілька прикладів літературних творів, що вивчались, окремі з них — за авторською приналежністю. З допомогою вчителя усвідомлює в тексті роль окремих яскравих, образних висловів.
Виконує завдання на словесне малювання, придумування творів за аналогією з прочитаним, вміє читати за ролями.
Практично розрізняє структурні елементи дитячої книжки (неповно); виявляє нестійкі уміння знаходити їх у конкретних книжках; пояснювати призначення; недостатньо володіє способами пошуку навчально­пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру
7 Учень (учениця) відтворює зміст твору (з урахуванням виду переказу) зв'язно, достатньо повно, послідовно, з елементами аргументації поведінки, вчинків персонажів. Припускається окремих мовних та мовленнєвих помилок.
З незначною допомогою вчителя складає план, визначає тему твору; практично розрізняє програмові твори за жанровими ознаками; правильно наводить приклади 3­4 вивчених творів та їх авторів. Знаходить у тексті засоби художньої виразності, хоч і неповно розуміє їх функції у творі. Розрізняє структурні елементи дитячої книжки, іноді припускається неточностей, визначаючи їх у конкретних книжках. Виявляє нестійкі уміння здійснювати пошук навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях
ІІІ рівень – достатній 8 Учень (учениця) загалом самостійно, зв'язно, логічно, послідовно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, формулює його тему, складає план; висловлює та частково аргументує власне ставлення до подій, вчинків персонажів, спираючись на текстовий матеріал. Використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, почасти невдало замінюючи їх власними. Є поодинокі мовленнєві помилки. Вміє за перерахованими вчителем ознаками визначити жанр твору та навести 1­2 приклади.
Правильно наводить 4­5 прикладів творів, що вивчались. Загалом правильно орієнтується у структурі дитячої книжки, хоч не завжди застосовує набуті знання у практичній діяльності. Потребує удосконалення уміння знаходити навчально­пізнавальну інформацію у виданнях довідкового характеру
ІІІ рівень – достатній 9 Учень (учениця) самостійно, зв’язно, послідовно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, вміє самостійно сформулювати його тему, скласти план.
Висловлює й аргументує власне ставлення до подій, вчинків героїв, спираючись на текстовий матеріал.
Загалом вдало використовує у мовленні авторські засоби художньої виразності, хоч не завжди може пояснити роль окремих з них у творі. Припускається поодиноких мовленнєвих помилок. Правильно наводить 5­6 прикладів програмових творів та їх авторів; самостійно перераховує основні жанрові ознаки творів (іноді припускається помилок).
Вміє знаходити у текстах порівняння, творчо переказати текст, читати за ролями, складати за допомогою вчителя казки.
Орієнтується у змісті дитячої книжки з опорою на її довідково­ілюстративний апарат. Володіє операційною стороною діяльності з пошуку потрібної книжки, навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях
10 Учень (учениця) самостійно, зв’язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, акцентуючи увагу на головному; правильно визначає тему твору. Висловлює та аргументує своє ставлення до подій, вчинків персонажів, використовуючи авторські засоби художньої виразності. Розуміє їх функції у творі.
Орієнтується у світі дитячих книжок, може навести приклади творів за авторською, тематичною приналежністю, визначити жанр конкретного твору та обґрунтувати свій вибір. Іноді припускається неточностей у визначенні авторської приналежності та перераховуючи жанрові ознаки твору.
Самостійно здійснює пошук навчально­пізнавальної інформації у довідкових виданнях
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) самостійно, зв'язно, логічно, повно переказує (з урахуванням виду переказу) зміст твору, виділяючи головне. Під час переказу замінює діалоги розповіддю. Висловлює та аргументує своє ставлення не лише до подій, а й до змісту твору загалом, вдало використовуючи авторські засоби художньої виразності під час опису подій, вчинків персонажів, опису природи та ін. Самостійно визначає тему і основну думку твору. В окремих випадках не точно розуміє підтекст (4 кл.).
Орієнтується у світі дитячих книжок, розрізняє та порівнює їх за жанрово­родовими ознаками, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.
Самостійно володіє операційною стороною пошуку навчально­пізнавальної інформації у виданнях довідкового характеру; застосовує знання, уміння й навички під час вивчення інших шкільних предметів
ІV рівень – високий 12 Учень (учениця) самостійно будує розповідь, виділяючи головне та узагальнюючи зміст прочитаного. Висловлює власне ставлення до змісту твору, добираючи відповідні аргументи щодо певної позиції.
Виявляє уміння використовувати під час переказу засоби художньої виразності. Самостійно орієнтується в колі дитячого читання: розрізняє, порівнює, наводить приклади книжок за жанровим, тематичним спрямуванням, авторською приналежністю.
Вміє знаходити в текстах порівняння, придумувати порівняння; складати за допомогою вчителя і самостійно казки, лічилки, загадки, римовані рядки; придумувати продовження прочитаних творів.
Орієнтується в структурі і змісті різних типів дитячих видань; самостійно користується різними видами бібліотечно­бібліографічної допомоги під час вибору книжок; виявляє уміння правильно формулювати свої читацькі запити; застосовує набуті знання та вміння у практичній діяльності




Українська мова і мови національних меншин як мови вивчення
Вимоги до оцінювання навичок мовленнєвої діяльності
Аудіювання (слухання і розуміння прочитаного)
Перевірці підлягають вміння вислухати незнайомий художній текст з 1­2 прослуховувань у 1 класі й 1 – у 2–4 класах та зрозуміти його. Перевірка здійснюється раз на семестр. Розуміння прослуханого виявляють за допомогою завдань тестового характеру – використовують серію запитань з варіантами відповідей на них. Учням 1, 2 класів пропонують 4 запитання, на які можна відповісти словами “так” – “ні”. Учням 3 класу – 4 запитання альтернативного типу. Для учнів 4 класу складають 6 запитань, кожне з яких супроводжується трьома відповідями на вибір (I варіант) чи двома ­ (II варіант). Запитання охоплюють зміст твору, головну думку та окремі особливості мови художнього твору (3­4 класи).
Правильна відповідь на кожне із запитань за прослуханим текстом у 1 класі оцінюється безбально, 2­3 класах ­ 3 балами; у 4 класі – 2.
Обсяг тексту визначається таким чином, щоб при неквапливому інтонаційно оформленому читанні вчителем (зі швидкістю 70 – 100 слів за хвилину) час його неперервного звучання був у таких межах:
Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
Кількість слів Кількість слів
1
2
3
4 80­100
120­150
160­220
230­300 70­90
100­120
140­180
200­250

Говоріння (діалогічне та монологічне мовлення)
Вимоги до оцінювання діалогічного мовлення
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) з допомогою вчителя може відповісти на запитання, співрозмовника після деяких пауз, але не вміє дібрати репліку, щоб підтримати розмову, не вживає етикетної лексики.
2 Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (запитання, спонукання), але не вміє самостійно дібрати репліку, щоб підтримати розмову; не вживає етикетну лексику, наявні фонетичні й лексичні помилки.
3 Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника (запитання, спонукання), але вживає після нагадування, етикетну лексику, але не вміє знайти відповідну репліку, щоб ініціювати чи підтримати розмову; наявні фонетичні, лексичні й граматичні помилки; обсяг діалогу нижче норми.
4 Учень (учениця) може відповісти на репліку співрозмовника й вжити з допомогою вчителя свою репліку для ініціювання (продовження) розмови; вживає етикетну лексику після нагадування вчителя, дотримується правил поведінки в розмові; однак припускається багатьох фонетичних, лексичних і граматичних помилок під час побудови висловлювань.
ІІ рівень – середній 5 Учень (учениця) може не відповісти на репліку співрозмовника й ужити свої репліки для ініціювання (продовження) розмови з опорою на допоміжні матеріали; вживає етикетну лексику й дотримується правил поведінки в розмові; однак у доборі слів, побудові речень­реплік припускається помилок, є відхилення від теми розмови.
6 Учень (учениця) вживає етикетну лексику, слова­звертання, може відповісти на репліку співрозмовника, вживає після деяких пауз свої репліки для ініціювання (продовження) розмови, але вони односкладні; у доборі слів, побудові речень­реплік припускається лексичних і граматичних помилок.
7 Учень (учениця) вміє розпочати й підтримати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в цілому правильно добирає речення­репліки, хоча й припускається мовних помилок; деякі репліки не пов’язані зі змістом, з репліками співрозмовника. Обсяг діалогу наближається до норми.
ІІІ рівень – достатній 8 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в цілому правильно добирає слова і будує речення­репліки, хоча й припускається окремих помилок; є деякі відхилення від теми розмови.
ІІІ рівень – достатній 9 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримувати діалог, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, в основному правильно добирає слова і будує речення­репліки, дотримується теми, хоч і допускає деякі граматичні помилки, вдається до окремих категоричних тверджень (ні, неправильно, не треба). Обсяг діалогу відповідає нормі.
10 Учень (учениця) вміє ініціювати і підтримати діалог з орієнтацією на співрозмовника, вживає етикетну лексику, дотримується правил поведінки, висловлює свою точку зору без зайвої категоричності (мені здається, я думаю), але не вміє толерантно (у разі незгоди) відповісти йому; припускається окремих (до трьох) мовних похибок.
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) вміє відповідно до етикетних норм ініціювати і підтримати діалог, толерантно висловити свою точку зору, але недостатньо толерантно (у разі незгоди) вміє відповісти співрозмовнику, припускається окремих (1­2) мовних похибок.
12 Учень (учениця) вміє відповідно до етикетних норм ініціювати й підтримати діалог, висловити свою точку зору; виявляє вміння з цікавістю вислухати співрозмовника і висловити схвальне ставлення до його слів або толерантно (у разі незгоди) відповісти йому; може припускатися 1­2 мовних похибок, які сам й виправляє. Обсяг діалогу відповідає нормі.





Усне монологічне мовлення
Обсяг тексту для усного переказу
Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
2 40­50 слів ­
3 60­80 слів 50­60 слів

Вимоги до оцінювання усного переказу та усного твору
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
1 Учень (учениця), спираючись на запропоновані учителем допоміжні матеріали, складає з допомогою вчителя лише 1­2 речення.
початковий 2 Учень (учениця), спираючись на запропоновані учителем допоміжні матеріали і підказки, будує лише окремі речення або переказує з допомогою вчителя окремі фрагменти змісту; припускається значної кількості помилок у мовному оформленні.
3 Учень (учениця), спираючись на порівняно меншу кількість допоміжних матеріалів, будує окремі речення або переказує окремі фрагменти, що не утворюють зв’язного тексту; припускається повторів слів, помилок у мовному оформленні.
4 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, повторами і збідненим змістом, наявністю лексичних і граматичних помилок у мовному оформленні.
середній 5 Учень (учениця), спираючись на допомогу вчителя, будує зв’язне висловлювання із збідненим змістом, помилками у мовному оформленні.
6 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, який відзначається певною зв’язністю, але непослідовністю викладу, недостатньо розгорнутим змістом, наявністю помилок у мовному оформленні.
7 Учень (учениця), спираючись на меншу кількість допоміжних матеріалів, будує текст, але припускається окремих відхилень від теми, повторів, помилок у мовному оформленні.
достатній 8 Учень (учениця), спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, розкриваючи тему, але допускає повтори, паузи, граматичні помилки.
9 Учень (учениця), не спираючись на допоміжні матеріали, будує текст, розкриваючи тему, але припускається деяких недоліків, що стосуються послідовності викладу, помилок у мовному оформленні.
10 Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монологічне висловлювання; при цьому не лише переказує готовий текст чи будує монологічне висловлювання й висловлює свою думку з приводу сказаного, однак припускається окремих недоліків (повтори, неточно вжиті слова, окремі граматичні помилки).
високий 11 Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монолог, розкриває тему, висловлює свою думку з приводу сказаного, хоч припускається незначних відхилень (неточно вжиті слова, окремі граматичні помилки) у мовному оформленні.
12 Учень (учениця) без опори на допоміжні матеріали будує монолог, послідовно й логічно розкриває тему, висловлює та аргументує свою думку з приводу сказаного; мовне оформлення правильне, деякі лексичні чи граматичні помилки тут же виправляються самостійно.
Читання
Читання вголос
Швидкість читання вголос
Клас Споріднені мови Неспоріднені мови
3
4 55­60 слів за хвилину
65­80 слів за хвилину 45­55 слів за хвилину
55­65 слів за хвилину

Вимоги до оцінювання умінь читати вголос у 2­4 класах
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
1 Учень (учениця) читає в основному складами, допускає паузи, не відділяє одне речення від іншого; припускається значної кількості помилок у наголошуванні звуків, на заміну, перестановку, пропуск букв, недочитування; швидкість читання нижча норми. Може пояснити лише окремі слова.
І рівень – початковий 2 Учень (учениця) більшу кількість слів читає складами, допускає паузи, не завжди відділяє інтонаційно і паузами одне речення від іншого; припускається помилок у вимові звуків, наголошуванні слів та на заміну, перестановку, пропуск букв і складів; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити лише окремі слова.
3 Учень (учениця) читає монотонно складами й словами, інтонаційно не відділяє одне речення від іншого, припускається помилок у наголошуванні звуків, на пропуск, перестановку, заміну букв; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити окремі слова.
4 Учень (учениця) читає цілими словами і складами, припускається окремих помилок у наголошуванні звуків та на заміну букв; значну частину слів вимовляє з нечіткою дикцією, допускає помилки в інтонуванні кінця речення; читання не досить плавне; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити окремі слова й речення.
середній 5 Учень (учениця) читає словами, а окремі слова складами, припускаючись окремих помилок у наголошуванні звуків та складів; окремі слова вимовляє з нечіткою дикцією; є помилки в інтонуванні речень; читання недостатньо плавне; швидкість читання дещо нижча за норму. Може пояснити окремі слова й речення.
6 Учень (учениця) читає цілими словами, лише поодинокі слова ­ складами; подекуди припускається помилок у наголошуванні звуків та у словах; є окремі помилки в інтонуванні кінця речення; швидкість читання нижча за норму. Може пояснити лише окремі слова і речення, хоч і виявляє загальне розуміння прочитаного.
7 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією; правильно інтонує кінець речення, однак емоційне забарвлення тексту недостатньо виразне; є помилки у наголошуванні й вимові слів, повтори, перечитування окремих слів, сполучень слів; швидкість читання відповідає нормі. Може пояснити окремі слова і речення, однак виявляє загальне розуміння змісту прочитаного.
ІІІ рівень – достатній 8 Учень (учениця) читає цілими словами, плавно, з чіткою дикцією, хоча є окремі повтори, перечитування; інтонування речень в цілому правильне, але читання тихе, не пристосоване до слухацької аудиторії; є помилки у наголошуванні й вимові слів; швидкість читання відповідає нормі. Може пояснити слова й окремі речення. Виявляє розуміння загального змісту прочитаного.
9 Учень (учениця) читає плавно, без повторів, з гарною дикцією, припускається лише поодиноких недоліків в інтонуванні речень, однак інтонування та емоційне забарвлення не враховують слухацьку аудиторію й недостатньо передають логічні та емоційні особливості тексту; швидкість читання відповідає нормі. Може загалом пояснити прочитане.
10 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, інтонаційно, виразно виділяє початок і кінець речення; є окремі вимовні помилки. Темп читання дещо зависокий і не враховує особливості слухацької аудиторії. Читач розуміє і може пояснити прочитане.
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) читає плавно, з гарною дикцією, темп незавищений, що враховує особливості слухацької аудиторії; інтонація (логічні наголоси, паузи, мелодика), емоційне забарвлення виразні; є поодинокі вимовні помилки. Може пояснити зміст прочитаного.
12 Учень (учениця) читає правильно, плавно, з гарною дикцією, логічно правильно і виразно інтонує речення; темп читання й інтонування відповідають особливостям слухацької аудиторії. Виявляє повне розуміння змісту прочитаного.

Математика
Усні відповіді учнів оцінюються за такими вимогами:
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
1 Учень (учениця) розрізняє математичні об’єкти, подані в готовому вигляді (поняття, дії, правила, окремі геометричні форми в довкіллі); виконує найпростіші математичні операції за допомоги вчителя
І рівень – початковий 2 Учень (учениця) розрізняє окремі об’єкти вивчення (математичні поняття за їх ознаками, формули); виконує найпростіші математичні операції на рівні копіювання зразка виконання
3 Учень (учениця) розрізняє об’єкти вивчення (математичні операції, моделі задач); виконує елементарні математичні операції після детального кількаразового їх пояснення вчителем
4 Учень (учениця) частково відтворює засвоєну навчальну інформацію, наводить приклади за аналогією або за підказкою вчителя; розуміє математичну термінологію; розв'язує однотипні математичні операції за наданим зразком
ІІ рівень – середній 5 Учень (учениця) відтворює засвоєну навчальну інформацію за допомоги вчителя (називає суттєві ознаки математичних об’єктів); частково використовує математичну термінологію; виконує математичні операції, але не вміє пояснити свої дії
6 Учень (учениця) відтворює навчальну інформацію у засвоєній послідовності (за допомоги вчителя формулює правила, закони й залежності, ілюструє їх прикладами); частково коментує способи виконання математичних операцій
7 Учень (учениця) називає суттєві ознаки математичних понять; формулює прості висновки; застосовує знання й уміння під час виконання математичних завдань за знайомим алгоритмом; частково пояснює свої дії
ІІІ рівень – достатній 8 Учень (учениця) розкриває сутність математичних понять, наводить окремі приклади на підтвердження їх розуміння; самостійно виконує математичні операції; детально пояснює свої дії; виправляє помилки, на які вказує вчитель
9 Учень (учениця) усвідомлено відтворює навчальний зміст (встановлює залежності, ілюструє відповіді прикладами з реального життя); виконує завдання, які потребують значної самостійності; знаходить і виправляє власні помилки; застосовує елементи пошукової діяльності
10 Учень (учениця) вільно володіє програмовим матеріалом, встановлює міжпонятійні зв’язки, комбінує елементи навчальної інформації і способи діяльності для одержання іншого шляху виконання завдання; аналізує та обґрунтовує способи виконання математичних операцій; володіє навичками самоконтролю
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) демонструє гнучкі знання; описує варіативні ситуації, в яких можна застосовувати певне знання чи вміння; будує алгоритми виконання математичних завдань; об’єктивно оцінює свою роботу
12 Учень (учениця) виявляє системність знань і способів математичної діяльності, використовує набутий досвід у змінених навчальних умовах і життєвих ситуаціях; демонструє нестандартний підхід до розв'язування навчальних і практично зорієнтованих задач

Письмові роботи оцінюються за такими вимогами:
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – 1 Робота виконувалась, але допущено 9 і більше грубих помилок
початко­ 2 Правильно виконано менше 1/3 роботи або в роботі допущено 8 грубих помилок
вий 3 Правильно виконано 1/3 роботи або в роботі допущено 7 грубих помилок
4 Правильно виконано 2/5 роботи або в роботі допущено 6 грубих помилок
ІІ рівень – середній 5 Правильно виконано половину роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 5 грубих помилок
6 Правильно виконано 3/5 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 4 грубі помилки
ІІІ рівень – достатній 7 Правильно виконано 2/3 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 3 грубі помилки
ІІІ рівень – достатній 8 Правильно виконано 3/4 роботи або виконано роботу в повному обсязі й допущено 2 грубі помилки
9 Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 грубу й 1 негрубу помилку
10 Робота виконана в повному обсязі, але допущено 1 негрубу помилку
ІV рівень – високий 11 Робота виконана правильно в повному обсязі окрім завдання підвищеної складності або творчого
12 Робота виконана правильно в повному обсязі, в тому числі завдання підвищеної складності або творчого

Природознавство
Фенологічні спостереження і проектна діяльність оцінюється вербально
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
1 Учень (учениця) відтворює окремі факти та елементарні уявлення не усвідомлюючи їх суті.
Спостерігає за виконанням практичних робіт, але не може пояснити сутність виконання кожної з її частин.
І рівень – початко­вий 2 Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу на рівні копіювання зразка, має елементарні уявлення лише за допоміжними запитаннями вчителя, допускаючи неточності і помилки, частково розуміючи відтворене.
Спостерігає за виконанням практичних робіт, повторює висновки про результати спостережень зі значними помилками, не усвідомлюючи їх суті.
3 Учень (учениця) відтворює незначну частину навчального матеріалу; за допомогою вчителя виконує елементарні завдання, потребує детального кількаразового пояснення їх виконання.
Практичні роботи виконує зі значною допомогою вчителя; спостерігає за дослідами, які проводить вчитель, але не може їх пояснити; може назвати окремі норми екологічної поведінки в місцевому природному середовищі; включається в роботу малої групи співробітництва, але не виявляє ініціативи і виконує роботу лише за зразком.
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) відтворює частину навчального матеріалу у формі понять за допомогою вчителя, віддає перевагу конкретному перелічуванню тіл, явищ, їх ознак; має утруднення встановлювати зв’язки й залежності між тілами і явищами природи, спрогнозувати результат діяльності людини та її вплив на природу.
Під час практичної роботи може повторити за зразком певну операцію, дію; виконує елементарні завдання.
ІІ рівень – середній 5 Учень (учениця) за допомогою вчителя відтворює основний навчальний матеріал, дає визначення понять, допускаючи помилки й неточності, за допомогою вчителя встановлює нескладні зв’язки між природними тілами; виявляє істотні й неістотні ознаки об’єктів, але має утруднення аналізувати об’єкти у логічній послідовності; порівнює природні тіла і явища за однією ознакою та за навідними запитаннями вчителя.
Під час виконання практичних робіт виконує прості досліди за детальною інструкцією вчителя, уміє копіювати зразок виконання певної навчальної дії.
6 Учень (учениця) будує відповідь у засвоєній послідовності; виконує дії за зразком у подібній ситуації; відповіді доповнює й уточнює за навідними запитаннями вчителя, ілюструє її прикладами з підручника, зошита з друкованою основою, з дидактичних матеріалів; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 2 вказаними ознаками.
Практичні роботи виконує за зразком або алгоритмом (планом) наданим вчителем; за вказівкою визначає та виконує завдання у малій групі співробітництва.
7 Учень (учениця) відтворює зміст природничих понять, називає їх істотні та неістотні ознаки, уміє наводити приклади з підручника на підтвердження певних думок, стисло переказує доступний за обсягом текст природничого характеру; порівнює природні об'єкти не менш, ніж за 3 вказаними ознаками; робить спроби висловлювати власні судження.
Практичні роботи проводить самостійно, користуючись планами, інструкціями, складеними за допомогою вчителя; частково контролює і оцінює власні навчальні дії.
ІІІ рівень – достатній 8 Учень (учениця) достатньо повно відтворює навчальний матеріал і застосовує його у стандартних ситуаціях; володіє способами діяльності за певним алгоритмом; відповідає на питання логічно, але з окремими неточностями; знаходить значення зазначених термінів у довідковій літературі; знаходить і систематизує інформацію за двома і більше заданими джерелами.
Практичні роботи, дослідження та спостереження виконує за інструкцією з незначною допомогою вчителя і правильно робить часткові висновки про результати і способи виконання робіт; оцінює конкретні приклади поведінки у природі, власну діяльність.
9 Учень (учениця) володіє вивченим матеріалом, застосовує знання в стандартних та частково змінених ситуаціях; може спланувати дії для здійснення пошукової діяльності; знаходить необхідну інформацію в додаткових джерелах інформації; обговорює отриману інформацію, застосовує отримані знання в повсякденній діяльності; проводить самооцінку рівня власних навчальних досягнень за запропонованим зразком.
Самостійні і практичні роботи виконує під опосередкованим керівництвом. Називає основні етапи виконання дослідів і практичних робіт та знає основні прилади, їх призначення.
10 Учень (учениця) володіє системою природничих понять у межах, визначених навчальними програмами, встановлює як внутрішньопонятійні, так і міжпонятійні зв’язки; вміє розпізнавати тіла і явища природи, які охоплюються засвоєними поняттями різного рівня узагальнення; порівнює природні об'єкти не менш ніж за 3­4 ознаками; відповідь аргументує, використовуючи приклади із життя, опираючись на власний досвід; вміє користуватися найпростішими вимірювальними приладами, використовувати карту, застосовувати знання для пояснення та оцінки різноманітних процесів і явищ; планує власну навчальну діяльність з предмета, навчально­дослідних або іншого типу завдань, користується картографічною інформацією.
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) має гнучкі знання в межах вимог навчальної програми, вміє застосовувати набуті навички за аналогією і в нових нестандартних ситуаціях; здатен і готовий використовувати отримані знання та вміння в повсякденному житті; фіксує основний зміст навчального тексту у вигляді плану; заповнює запропоновані таблиці; використовує додаткові джерела інформації при вирішенні навчальних завдань; самостійно виконує практичні, творчі завдання, спостереження і дослідження; працює з атласом і контурною картою; виступає перед класом; оцінює власний внесок у діяльність малої групи співробітництва.
12 Учень (учениця) має системні, міцні знання про різноманіття тіл, речовин та явищ природи і їх найпростіші класифікації; методи (визначені програмою) вивчення природи; усвідомлено використовує їх у стандартних та нестандартних ситуаціях; використовує природничо­наукову лексику у власних усних повідомленнях із застосуванням ілюстративного матеріалу і в письмових розповідях; виступах перед класом; організовує роботу в групі; бере участь у роботі малої групи співробітництва відповідно до зазначеної ролі; описує власні спостереження або досліди, розрізняє в них мету, умови проведення роботи і отримані результати; використовує набуті знання, уміння та навички в практичній діяльності та в повсякденному житті.

Я у світі
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
І рівень – початковий 1 Учень (учениця) розрізнює об’єкти вивчення серед інших і виконує окремі навчальні дії без усвідомлення мети роботи (за зразком, за детальною інструкцією).
Не виявляє інтересу до змісту діяльності.
І рівень – початковий 2 Учень (учениця) фрагментарно відтворює незначну частину матеріалу, має поверхові уявлення про об’єкт вивчення, особливо утруднюється в ситуаціях вибору й аргументації правильної поведінки, оцінки вчинків тощо, виявляє здатність до елементарного викладу думки.
Швидко втрачає мету практичної діяльності, часто відволікається.
Виявляє ситуативний інтерес до змісту діяльності.
3 Учень (учениця) відтворює менше половини навчального матеріалу. Віддає перевагу конкретному перелічуванню фактів, дій, вчинків, утруднюється аргументувати, робити висновки, узагальнення типу: так сталося, тому що…
Зазнає труднощів у засвоєнні абстрактних понять: добро – зло, доброзичливість, байдужість тощо.
Вибірково реагує на пізнавальний матеріал.
Уникає інтелектуальних зусиль в досягненні результату.
4 Учень (учениця) знає близько половини навчального матеріалу, утруднюється встановити зв’язки й залежності між явищами, спрогнозувати результат діяльності людини, вчинків своїх ровесників, ланцюжки походження речей тощо.
Може діяти відповідно до зорової опори, детальної інструкції.
Виявляє ситуативний інтерес до навчального змісту.
ІІ рівень – середній 5 Учень (учениця) розуміє основний навчальний матеріал, може хоча і неточно, відтворити конкретні факти, правила.
Утруднюється в оцінних судженнях, висловленні власної думки, ілюструванні правил прикладами.
Виявляє невпевненість у собі, в результатах своєї роботи.
6 Знає і розуміє основну суть навчального матеріалу.
Відповідь правильна, але недостатньо осмислена і переконлива.
Утруднюється робити узагальнюючі висновки на основі засвоєної конкретної інформації. Наприклад, розуміє неправильність вчинку літературного героя, але не може співвіднести з життєвими прикладами.
З допомогою вчителя може аналізувати, порівнювати, робити висновки, висловлювати оцінні судження.
Виявляє пасивність у застосуванні знань і умінь в змінених умовах, присутні дефектні установки в навчанні (підглянути, переписати).
7 Учень (учениця)правильно, логічно відтворює навчальний матеріал, підтверджує думку прикладами з власного життя, застосовує вивчений матеріал у стандартних ситуаціях; соціальна взаємодія, виконання тривалих (наприклад проектних завдань) потребують незначного стимулювання і підтримки.
ІІІ рівень – достатній 8 Обсяг знань в учня достатньо повний, він застосовує їх у стандартних ситуаціях, прагне встановлювати зв’язки й залежності між окремими явищами, фактами, загалом контролює власну поведінку.
Виявляє інтерес до соціальної тематики, ініціює різноманітні проекти, але не завжди активний у їх завершенні.
ІІІ рівень – достатній 9 Учень (учениця) вільно володіє навчальним матеріалом.
Прагне засвоювані цінності, норми поведінки застосовувати в змінених ситуаціях.
10 Володіє глибокими і міцними знаннями, шукає додаткову інформацію з інших джерел (книг, довідників тощо).
Виявляє стійкий інтерес до змісту й процесу навчальної діяльності.
Застосовує норми поведінки в змінених ситуаціях, оцінює такі самі прояви з боку інших.
ІV рівень – високий 11 Володіє узагальненими знаннями з предмета, користується додатковими джерелами інформації. Використовує їх для постановки й дослідження інших проблем.
Виявляє сприйнятливість до нових знань, випробовує різні шляхи для досягнення результату, прагне успіху.
Виявляє ініціативу в реалізації норм і правил поведінки в класі, спонукає до цього інших.
12 Учень(учениця) володіє дієвими знаннями, які охоплюють не лише конкретні факти, але й сутнісні характеристики, взаємозв’язки й залежності між явищами в сфері соціального життя (вчинок і наслідки, зв’язок між якістю праці і результатами тощо).
Прагне до самостійної постановки пізнавальної мети, ініціює нові ідеї, які втілює на практиці. Це можуть бути соціальні проекти “Як зробити наш район чистішим” або “Історії винаходів звичайних речей ” тощо.
Стимулює вияв громадської думки в класі, допомагає іншим.

Трудове навчання
Вимоги до оцінювання навчальних досягнень учнів
Рівень навч. дос. Бали Характеристика навчальних досягнень учня (учениці)
1 Учень (учениця) може розпізнавати деякі об’єкти вивчення (матеріали, інструменти, моделі тощо) та називає їх (на побутовому рівні)
І рівень – початко­вий 2 Учень (учениця) описує незначну частину об’єктів вивчення; частково розпізнає інструменти та обладнання для виконання практичних робіт
3 Учень (учениця) має фрагментарні уявлення з предмета вивчення; з допомогою вчителя виконує елементарні практичні завдання після детального кількаразового повторення; використовує за призначенням робочі інструменти та обладнання
ІІ рівень – середній 4 Учень (учениця) знає окремі відомості, що стосуються практичних робіт; застосовують елементарні прийоми роботи інструментом; може повторити за зразком певну операцію
ІІ рівень – середній 5 Учень (учениця) відтворює навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних робіт, з допомогою вчителя; виконує окремі операції практичних робіт з недоліками
6 Учень (учениця) самостійно відтворює значну частину навчального матеріалу, необхідного для виконання практичних робіт; виконує дії за зразком із допомогою вчителя
7 Учень (учениця) самостійно відтворює навчальний матеріал, необхідний для виконання практичних завдань; частково контролює власні навчальні дії; виконують операції за зразком з окремими незначними відхиленнями
ІІІ рівень – достатній 8 Учень (учениця) виявляє розуміння навчального матеріалу, наводить приклади, намагається аналізувати, встановлювати найсуттєвіші зв’язки і залежності між матеріалами та способами їх обробки; використовує набуті знання і уміння в стандартних ситуаціях
9 Учень (учениця) володіє навчальним матеріалом і реалізовує свої знання та вміння в практичній діяльності; практичні роботи виконує з незначними відхиленнями в кінцевому результаті
10 Учень (учениця) володіє глибокими знаннями та уміннями і застосовує їх у нестандартних ситуаціях; бере активну участь в розробленні та реалізації практичних робіт; практичні роботи виконує відповідно до запланованих вимог
ІV рівень – високий 11 Учень (учениця) володіє гнучкими знаннями і навичками в межах вимог навчальної програми, аргументовано використовує їх у нестандартних ситуаціях; знаходить і аналізує додаткову інформацію; самостійно розробляє варіативну складову практичних робіт та забезпечує її виконання
12 Учень (учениця) має системні знання та навички з предмета, свідомо використовує їх, у тому числі, в проблемних ситуаціях; самостійно розробляє технологічний процес виготовлення виробу та забезпечує його якісне виконання


Директор департаменту О. В. ЄреськоНормативно-правова база

Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів початкової школи

Міністерство освіти і науки України (МОН)

Лист № 1/9-468 від 29.12.2001

Документ по состоянию на июнь 2008

Про обсяг домашніх завдань

               МіНіСТЕРСТВО ОСВіТИ і НАУКИ УКРАЇНИ

                             Л И С Т

 N 1/9-468 від 29.12.2001

                                      Міністерству освіти

                                      Автономної Республіки Крим,

                                      управлінням освіти і науки

                                      обласних, Київської та

                                      Севастопольської міських

                                      державних адміністрацій,

                                      обласним інститутам

                                      післядипломної педагогічної

                                      освіти

         Про обсяг і характер домашніх завдань для учнів

                         початкової школи

     Відповідно до Закону "Про загальну середню освіту" ( 651-14 )

з 1 вересня 2001 року розпочався перехід на новий зміст, структуру

та єдиний 4-річний термін навчання учнів початкової школи.

     Головним завданням      початкової       ланки       сучасної

загальноосвітньої  школи є забезпечення умов для інтелектуального,

соціального, морального, фізичного розвитку і саморозвитку кожного

учня,  що  реалізуються через оновлення змісту навчальних програм,

методики проведення уроку,  форм  організації  навчально-виховного

процесу, в тому числі й організації домашньої самостійної роботи.

     Основною метою домашніх завдань є: закріплення, поглиблення і

розширення знань, набутих учнями на уроці; підготовка до засвоєння

нового матеріалу;  формування в дітей уміння самостійно працювати;

розвиток їх пізнавальних інтересів, творчих здібностей тощо.

     Ефективність домашніх завдань визначається дотриманням певних

вимог до їх організації:

     - розуміння учнями поставлених перед ними навчальних завдань;

     - врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів,

їх  пізнавальних  можливостей,   специфіки   кожного   навчального

предмета, складності матеріалу, характеру завдань та ін.;

     - формування  загальнонавчальних  умінь  і  навичок   (уміння

правильно  розподіляти час,  встановлювати послідовність виконання

завдань,  виділяти головне,  використовувати  попередньо  вивчений

матеріал, застосовувати наявні знання тощо).

     Домашні завдання   (самопідготовка)   вдома   та   в    групі

продовженого   дня  слід  виконувати  в  умовах,  що  відповідають

гігієнічним і педагогічним вимогам.

     Раціональна організація  самопідготовки  (виконання  домашніх

завдань)  сприятиме  збереженню  здоров'я  учнів,  високого  рівня

функціонального стану їх організму протягом дня.

     Особливої уваги вчителів і вихователів при виконанні домашніх

завдань  в  умовах роботи групи продовженого дня потребують діти з

ослабленим здоров'ям  та  такі,  які  внаслідок  індивідуальних  і

типологічних  особливостей  нервової  системи не можуть виконувати

одночасно завдання з іншими учнями.  Таким дітям не рекомендується

регламентувати  час на виконання певних видів робіт,  для них слід

практикувати додатковий відпочинок.

     При визначені  форм,  характеру,  змісту,   обсягу   домашніх

завдань,  методів  їх  організації необхідно враховувати специфіку

навчального предмета,  пізнавальні можливості  учнів,  їх  вольові

якості та уподобання тощо.

     У початкових класах можливі як усні,  так і письмові  домашні

завдання;  індивідуальні,  що  заохочують,  стимулюють  школяра до

навчання, пізнання, розвивають індивідуальні здібності та інтереси

дитини; групові та парні, що направлені на дослідницьку, пошукову,

аналітичну роботу, співпрацю, співдружність тощо; репродуктивного,

конструктивно-варіативного та творчого характеру.

     Домашні завдання  можна  диференціювати  в   залежності   від

підготовки   учнів,  їх  індивідуальних  особливостей  сприйняття,

пам'яті, мислення, урізноманітнюючи при цьому зміст домашніх робіт

та  їх  характер.  Доцільно  надавати  право  учням вибирати серед

різних  запропонованих  варіантів   (рівнів)   завдання   як   для

індивідуального  виконання,  так і для роботи в парах чи невеликих

групах.

     При визначенні   обсягів   домашніх   завдань   необхідним  є

врахування темпу і ритму роботи учнів,  навантаження їх навчальною

роботою цього та наступного днів, стану їхнього здоров'я.

     У 1-ому класі домашні завдання не задаються.

     У 2 - 4 класах обсяг навчального матеріалу для домашніх робіт

орієнтовно повинен становити 1/4 обсягу,  виконаного на  уроці,  і

бути  таким,  щоб  витрати  часу на їх виконання не перевищували у

2-му      класі  -  45 хв.,     у  3(2)   класі - 1 години 10 хв.,

у 4(3) класі - 1 год. 30 хв.

     Домашні завдання не рекомендується задавати на  канікули,  на

вихідні  та  святкові  дні.

     Добір завдань  для  домашньої  роботи,  інструктаж  щодо   їх

виконання  (повний,  стислий,  конкретний  тощо)  учитель продумує

завчасно і фіксує в поурочному плані - конспекті уроку.

     Домашнє завдання  може  бути  задано з предметів інваріантної

частини навчального плану,  з  будь-якого  розділу  програми,  але

тоді,  коли  його  доцільність  вмотивована.

     З основ  здоров'я  та  фізичної   культури,   основ   безпеки

життєдіяльності,  трудового навчання,  художньої праці,  мистецтва

(музики,  образотворчого мистецтва) домашні завдання,  як правило,

не задаються.

     Успішне виконання  учнями  домашніх  завдань  в  значній мірі

залежить від співпраці учителя (вихователя групи продовженого дня)

з   їхніми   батьками.  Важливо  переконати  батьків  у  тому,  що

дотримання оптимального  режиму  виконання  домашніх  завдань,  їх

посильна допомога і контроль за виконанням сприятимуть розв'язанню

основної  мети  навчальної  домашньої  роботи.   Вчитель   повинен

знайомити  батьків з основними програмовими вимогами до навчальних

предметів,  усного та писемного мовлення молодших  школярів  тощо,

повідомляти батьків про результати виконання домашніх завдань.

     Місце подачі домашнього  завдання  може  бути  на  будь-якому

етапі уроку.

     Не допускається подача домашнього завдання під час  чи  після

дзвінка на перерву,  після уроків,  оскільки воно в повній мірі не

фіксується дітьми;  учні позбавлені можливості ставити  запитання;

учитель не встигає пояснити суть завдання.

     Форми перевірки домашнього завдання можуть бути різними:

     фронтальна, індивідуальна,         колективна,         само-,

взаємоперевірка,  творча тощо.  Вибір форми контролю залежить  від

змісту, виду і мети домашнього завдання.

     Домашні завдання повинні перевірятися  вчителем  систематично

(див.  "Система  контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів

початкової школи", 2001 р.).

     Контроль та    відповідальність   за   перевантаження   учнів

домашніми  завданнями  покладається  на  заступника  директора   з

навчально-виховної роботи загальноосвітнього навчального закладу.

 Заступник Державного секретаря                  Г.Г. Науменко

 "Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України",

 N 5-6, березнь, 2002 р.

Про використання Інструктивно-методичних матеріалів з питань створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу

Лист МОН № 1/9-503 від 18.07.13 року

·         Друкувати

·         Запитати

·         Надіслати другу

·         Поділитись

·         Підписатись на новини

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-503 від 18 липня 2013 року

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту

Автономної Республіки Крим,

управління (департаменти) освіти і науки

обласних, Київської та Севастопольської

міських державних адміністрацій,

Інститути післядипломної педагогічної освіти

Про використання Інструктивно-методичних
матеріалів з питань створення безпечних умов
організації навчально-виховного процесу в
групі продовженого дня загальноосвітнього
навчального закладу

Надсилаємо для використання у навчально-виховному процесі загальноосвітніх навчальних закладів Інструктивно-методичні матеріали "Створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в  групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу".

Зазначені матеріали будуть розміщені на офіційних веб-сайтах Міністерства освіти і науки www.mon.gov.ua, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти www.iitzo.gov.ua та надруковані у фахових журналах.

Додаток: Інструктивно-методичні матеріали на 8 арк.

Заступник Міністра       Б.М. Жебровський

Додаток до листа МОН

від 18.07.2013 № 1/9-503

Інструктивно-методичні матеріали
«Створення безпечних умов організації навчально-виховного процесу в групі продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу»

І. Загальні положення

Інструктивно-методичні матеріали розроблено відповідно до Законів України "Про освіту", "Про загальну середню освіту", "Про охорону праці".

Державна політика з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності в галузі освіти базується на ряді принципів, з яких основними є пріоритет життя і здоров’я учасників навчально-виховного процесу, повна відповідальність роботодавця, власника або уповноваженого ним органу, керівника загальноосвітнього навчального закладу (далі – навчального закладу) за створення належних, безпечних і здорових умов праці і навчання, запобігання нещасних випадків та професійних захворювань.

Безпечні умови навчання і праці створюються відповідним середовищем, що сприяє зміцненню здоров’я, збереженню життя і не спричиняє травмування учасників навчально-виховного процесу.

Проведення занять у групі продовженого дня повинно відповідати вимогам безпеки відповідно до:

·         Державних санітарних правил і норм влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально-виховного процесу (ДСанПіН 5.5.2.008-01), затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 14 серпня 2001 року № 63;

·         Положення про навчальні кабінети загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 липня 2004 року № 601, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 09 вересня 2004 року за № 1121/9720;

·         Положення про групу продовженого дня загальноосвітнього навчального закладу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 жовтня 2009 року № 1121;

·         Державних будівельних норм ДБН В.2.2-3-97 "Будинки та споруди навчальних закладів", затверджених наказом Державного комітету України у справах містобудування і архітектури від 27 червня 1996 року № 117;

·         Правил пожежної безпеки для закладів, установ і організацій системи освіти України, затверджених наказом Міністерства освіти України, Головного управління Державної пожежної охорони МВС України від 30 вересня 1998 року № 348/70, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 17 грудня 1998 року за № 800/3240 (далі – Правила пожежної безпеки);

·         Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533;

·         Положення про організацію роботи з охорони праці учасників навчально-виховного процесу в установах і навчальних закладах, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01 серпня 2001 року № 563, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2001 року за № 969/6160 (далі - Положення про організацію роботи з охорони праці).

ІІ. Основні вимоги безпеки під час навчально-виховного процесу

Організація і проведення навчально-виховного процесу у групі продовженого дня в початковій та основній школах здійснюється вихователем, учителем іншим працівником навчального закладу (далі - вихователь). Склад групи продовженого дня і прізвище вихователя затверджуються наказом керівника навчального закладу на початку начального року.

Навчальні приміщення (класні кімнати, кабінети) повинні бути  віддалені чи ізольовані від приміщень, що є джерелами шуму, запахів (майстерні, спортивні, актові зали, їдальні, харчоблоки тощо) та об’єктів можливої підвищеної небезпеки для учнів.

Приміщення для відпочинку (сну) учнів 1 класу слід обладнувати в окремій кімнаті (блоці), де відсутні шуми та запахи. Під час сну вихователь має стежити за учнями, котрих розміщують на другому ярусі ліжок, утримуючи в належному стані поручні, паски для їхнього страхування. Тривалість відпочинку (сну) першокласників 1,5 год.

У приміщеннях навчального закладу, зокрема, в класних кімнатах (кабінетах) температура повітря повинна бути 17 – 20 ºС, у спальних приміщеннях – 18 – 20 ºС.

Відповідно до вимог повітряно-теплового режиму класні кімнати (кабінети) слід провітрювати на перервах. Наскрізне провітрювання навчальних приміщень слід здійснювати до початку і після закінчення занять, на великих перервах. Фрамугами та кватирками слід користуватися протягом всього року. Вікна дозволяється відчиняти вихователю або техпрацівникові у приміщеннях лише 1-го поверху. На другому та третьому поверхах можна відкривати лише фрамуги, кватирки.

У разі несправності будь-якого шкільного обладнання, меблів учні мають негайно припинити користування ними, вихователь повинен повідомити про це керівника або завідувача господарською частиною навчального закладу.

Пожежна безпека в групі продовженого дня забезпечується відповідно до Правил пожежної безпеки, зокрема, не дозволяється використовувати джерела відкритого вогню (свічки, гасові лампи та ліхтарі тощо), нестандартні електронагрівальні пристрої з метою опалення класних приміщень, використовувати електроплитки, електрочайники, кип’ятильники для приготування їжі, за винятком спеціально обладнаних приміщень.

У разі виникнення пожежі вихователь має негайно організовано вивести учнів з приміщення навчального закладу згідно з планом евакуації, повідомити про це адміністрацію  навчального закладу, викликати службу порятунку за відповідним номером телефону. При евакуації вихователю необхідно переглянути усі шафи, столи, де учні могли б заховатися, останнім вийти з приміщення класної кімнати, закривши щільно вікна і двері, щоб полум’я не поширювалось до інших приміщень.

При незначному загорянні слід негайно відключити електроприлади та загасити полум’я первинними засобами пожежегасіння, можна збити полум’я одягом, накрити мокрою тканиною. Таку роботу виконують вихователі, технічні працівники (дорослі). Вогнегасники мають розміщуватися на стендах або пожежних щитах, про місце знаходження яких зазначається у планах евакуації зі шкільного приміщення.

Для практичного застосування правил безпеки під час евакуації необхідно проводити навчальну евакуацію учнів під час проведення Дня цивільного захисту в навчальному закладі.

У класній кімнаті (кабінеті) групи продовженого дня мають бути розміщені правила поведінки учнів на прогулянках, інструкції з пожежної та електробезпеки, правила дорожнього руху тощо.

ІІІ. Організація та безпечне проведення навчально - виховної роботи з учнями у групі продовженого дня

3.1. Вимоги щодо організації навчально-виховного процесу

Відповідальність за життя і здоров’я учнів під час проведення занять у групі продовженого дня покладається на вихователя, який проводить їх.

Під час проведення занять у групі продовженого дня учням дозволяється перебувати в класних кімнатах, кабінетах, спортзалі, шкільних майстернях лише під наглядом вихователя, користуватися спортінвентарем, займатися на спортивних майданчиках з тренажерним спортивним обладнанням після проведення вихователем інструктажу з безпеки проведення таких занять. Під час проведення спортивних занять учні мають користуватися спортивним одягом та взуттям, що відповідають їхньому розміру.

Учням не дозволяється залишати територію навчального закладу без дозволу вихователя. Це може призвести до небезпечних ситуацій, що спричиняють нещасні випадки.

Одним із видів діяльності учнів у групах продовженого дня є рухлива активність на повітрі до початку самопідготовки (прогулянки, рухливі і спортивні ігри, суспільно – корисна праця на пришкільній ділянці тощо), а після завершення самопідготовки – участь у заходах емоційно-розвивального характеру (робота в гуртках, ігри, вікторини, підготовка і проведення концертів художньої самодіяльності тощо). Тривалість прогулянки для учнів протягом дня має бути не меншою, ніж 1,5 год.

Під час самопідготовки учні мають дотримуватися правил безпечної поведінки, як під час уроків. Учнів, які виконали завдання самопідготовки раніше інших, слід завантажити іншими видами робіт з навчальної діяльності (за вибором учня).

Для профілактики стомлюваності, зору, зняття напруження та формування правильної постави учнів початкової і основної школи на заняттях (уроках) у групі продовженого  дня слід проводити фізкультпаузи, фізкультхвилинки, гімнастику для очей (через кожні 15 – 20 хв навчальної діяльності протягом заняття).

На перервах учні повинні дотримуватися правил безпеки: не бігати коридорами, не штовхатися, не застосовувати фізичну силу проти товаришів, не влаштовувати бійки, не ображати інших тощо, не сідати на підвіконня, перила східців, елементи системи опалення тощо. Рухатися коридором слід з правого боку, підніматися та спускатися на поверхи приміщення - сходинками праворуч.

Для організації і контролю порядку у другій половині навчального дня (групах продовженого дня) призначається щоденне чергування вихователів згідно з графіком, затвердженим керівником навчального закладу.

Учні мають виконувати вказівки вихователя, чергового вихователя (учителя) щодо дотримання правил безпечної поведінки, адекватно реагувати на зауваження та пропозиції дорослих, чергових учнів.

До господарських, технічних приміщень навчального закладу вхід учням  без дозволу вихователя забороняється.

Під час роботи в групі продовженого дня вихователь повинен звертати увагу учнів на вимоги безпеки до об’єктів можливої підвищеної небезпеки на території навчального закладу, перелік яких визначається керівником навчального закладу в плані роботи з цивільного захисту.

Ігри з учнями на території навчального закладу слід проводити, як правило, на ігрових майданчиках, засипаних піском або гравієм, чи ділянках з трав’яним покривом (засіяних невисокою травою).

Не дозволяється стороннім особам відвідувати учнів під час проведення занять без дозволу чергового вихователя (учителя), чергового заступника керівника навчального закладу.

На підставі заяви батьків (осіб, які їх замінюють) дозволяється відпускати учнів у зручний для батьків час у супроводі дорослих (родичів, старших учнів, інших осіб, які вказані у заяві). Якщо за заявою батьків (осіб, які їх замінюють) учневі дозволено залишати групу продовженого дня і самостійно прямувати додому після закінчення занять, відповідальність за здоров’я і життя учня несуть батьки (особи, які їх замінюють).

Після закінчення занять у групі продовженого дня учні в супроводі вихователя організовано залишають класну кімнату (кабінет) і приміщення навчального закладу.

Після закінчення занять у групі продовженого дня чи позакласних заходів перебування учнів у приміщенні та на території навчального закладу не дозволяється.

3.2. Вимоги до організації суспільно - корисної праці та робіт з самообслуговування учнів

Під час проведення занять у групі продовженого дня учні беруть участь у різних видах трудової діяльності навчального закладу. При цьому вони повинні дотримуватися правил безпеки і дбайливо ставитися до шкільного майна.

До трудової діяльності в навчальному закладі відноситься суспільно-корисна праця, самообслуговування та інші види діяльності: утримання в чистоті і порядку класної кімнати (кабінету), спортивних майданчиків, робота на пришкільних ділянках (озеленення, посадка, полив, догляд за рослинами тощо), робота в куточку живої природи, садках, оранжереях, теплицях тощо.

Усі види робіт повинні проводитися з дотриманням правил охорони праці та безпеки життєдіяльності учасників навчально-виховного процесу.

У процесі самообслуговування учні можуть виконувати прибирання класних кімнат (кабінетів) лише вологим методом з наступним провітрюванням приміщення. Миття підлоги дозволяється учням лише з 10 років з використанням швабри і гумових рукавичок.

Учні 2 – 4 класів можуть брати участь у прибиранні території навчального закладу, доглядати за квітами, а учні 5 – 9 класів – у генеральному та щоденному прибиранні пришкільної ділянки (підмітати, очищувати від снігу, саджати, поливати дерева тощо). Одноразова тривалість роботи із самообслуговування учнів 2 – 4 класів  не повинна перевищувати 30 хв (1 год на тиждень), для учнів 5 – 9 класів – 45 хв (2 год на тиждень). Учні повинні працювати у спеціальному одязі (відповідне взуття, халат чи фартух, головний убір, гумові рукавички).

Перед кожним видом праці вихователь повинен провести інструктаж з безпеки роботи з відповідними інвентарем та пристосуванням.

Учні не допускаються до виконання роботи, що є небезпечною для їхнього життя і здоров’я (робота із значним фізичним навантаженням, миття вікон, використання хімічних речовин для прибирання, очищення даху від снігу, льоду, перенесення скла та виробів з нього, прибирання санітарних кімнат, сходів, спортивних приміщень, догляд за хворими тваринами тощо).

3.3. Вимоги до забезпечення учнів групи продовженого дня питною водою і харчуванням

Для забезпечення учнів питною водою обладнуються питні фонтанчики, автоматичні крани з температурою води не більше + 25º С. Допускається забезпечення класної кімнати (групи) спеціальними ємкостями (пляшками) з питною водою та одноразовими склянками.

Організація харчування учнів у навчальному закладі здійснюється відповідно до нормативних документів Міністерства охорони здоров’я України.

При харчоблоці навчального закладу повинні бути списки учнів, які знаходяться на диспансерному обліку і потребують дієтичного харчування.

Вихователь зобов’язаний чітко організовувати харчування учнів згідно з порядком, визначеним відповідним наказом керівника навчального закладу.

Контроль за організацією харчування та правилами поведінки учнів у їдальні здійснює вихователь.

3.4. Вимоги до організації та безпечного проведення екскурсій, походів, практичної діяльності в довкіллі

Практична діяльність учнів групи продовженого дня у довкіллі здійснюється з урахуванням індивідуально-психологічних особливостей, пізнавальних можливостей, здібностей, інтересів учнів, зі створенням безпечних умов для їхнього життя і здоров’я.

Рішення про можливість проведення прогулянки, екскурсії тощо на відкритому повітрі приймає вихователь.

При спекотній погоді бажано не проводити прогулянки під відкритим сонцем. У таку погоду учні мають знаходитися під тентом чи спеціальним накриттям або в бесідках з покрівлею. Знаходячись на сонці, кожен учень (учениця) має одягнути головний убір.

У дощову, засніжену погоду прогулянки на свіжому повітрі проводяться під накриттям – тентами, у захищеному від вітру та снігу місці.

Для організації та проведення місцевих екскурсій, походів у межах міста, села наказом директора навчального закладу призначається керівник екскурсії (учитель, вихователь), який визначає маршрут екскурсії, готує відповідні документи на її проведення.

Перед проведенням екскурсії керівник повинен ретельно обстежити ту ділянку природного оточення, куди будуть приведені учні, обрати безпечні місця, де відсутні небезпека нападу хижих, отруйних тварин (змій, павукоподібних, багатоніжок тощо); болота, трясовини тощо.

Підготовлену інформацію про місцеву фауну та флору, про можливі зустрічі з небезпечними та хижими тваринами, з отруйними рослинами, грибами під час екскурсії (походу) та способи захисту від них керівник екскурсії має повідомити учасників.

Місце екскурсії та відстань до неї визначається, виходячи з фізичних можливостей учнів. При цьому слід ураховувати особливості дороги і стан погоди.

Перед проведенням екскурсії (походу) слід провести інструктаж з питань безпечної поведінки учнів під час заходу. До організації та проведення практичної діяльності в довкіллі доцільно залучати і батьків.

Під час перевезення учнів до місця екскурсії (походу) за допомогою транспорту (залізничного, автотранспорту, міського електротранспорту тощо) слід користуватися  правилами безпеки, що зазначені в Основних вимогах щодо забезпечення безпечного перевезення пасажирів під час здійснення нерегулярних пасажирських перевезень, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв’язку України, Міністерства внутрішніх справ України від 25 травня 2007 року. № 450/167, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 червня 2007 року за № 614/13881.

3.5. Планування роботи вихователя групи продовженого дня з питань безпеки життєдіяльності

Відповідно до листа Міністерства освіти України від 15 травня 1995 року № 1/9-169 до посадової інструкції вихователя мають вноситися конкретні обов’язки та відповідальність з безпеки життєдіяльності.

До плану роботи вихователь групи продовженого дня включає пункти щодо:

·         проведення днів, тижнів, місячників, заходів з актуальних питань безпеки життя і здоров’я учнів;

·         перегляду фільмів про шкідливість тютюнопаління, наркоманії, токсикоманії, алкоголізму, ігроманії з урахуванням вікових особливостей дітей; проведення  бесід, творчих конкурсів, читання науково-популярної літератури з різних аспектів здорового способу життя і профілактики захворювань, інших питань безпеки життєдіяльності;

·         організації, підготовки та оформлення матеріалів виставок, стендів з питань безпеки життєдіяльності тощо.

Особливу увагу слід приділити роботі з попередження побутового травматизму, ознайомленню з діями у разі виникнення нещасних випадків у побуті, наданню першої домедичної допомоги потерпілим.

Планування роботи в групі продовженого дня передбачає проведення групових занять, конкурсів, спортивних змагань, стартів та інших культурно-масових заходів, що сприяють зміцненню здоров’я учнів, вчать учнів правил безпечної поведінки під час навчально-виховного процесу і в побуті.

При організації і проведенні планової роботи в групі продовженого дня слід використовувати навчально-наочні посібники, технічні засоби навчання, що знайомлять учнів з правилами безпечної поведінки.

3.6. Порядок проведення та реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності в групі продовженого дня

Відповідно до Положення про організацію роботи з охорони праці перед початком навчального року на першому занятті в групі продовженого дня та перед виконанням кожного завдання, пов’язаного з використанням різних матеріалів, інструментів, приладів тощо, а також перед початком канікул вихователь проводить з учнями первинний інструктаж з безпеки життєдіяльності, який реєструється в журналі групи продовженого дня відповідно у графах "Короткий запис виховних заходів" або "Час проведення та зміст спортивної години, прогулянок".

Позаплановий інструктаж з учнями проводиться у разі нещасного випадку, що трапився під час навчально-виховного процесу.

Цільовий інструктаж проводиться з учнями перед проведенням позакласних, позашкільних заходів (екскурсії, походи, спортивні змагання тощо), суспільно-корисної праці (прибирання територій, приміщень, робота на навчально-дослідних ділянках тощо).

Позаплановий та цільовий інструктажі проводить вихователь, який відповідає за проведення заходу.

Реєстрація позапланового та цільового інструктажів здійснюється у журналі реєстрації інструктажів з безпеки життєдіяльності, що знаходиться в класній кімнаті (кабінеті).

Інструктаж з безпеки життєдіяльності перед проведенням спортивних ігор, прибиранням території навчального закладу, інших робіт у групі продовженого дня не реєструється у вищезазначеному журналі, запис про проведення такого інструктажу вихователь робить у журналі групи продовженого дня.

Реалізація вихователем вимог безпеки життєдіяльності учнів гарантує їх безпеку навчання у групі продовженого дня.